В уяві більшості людей права рука депутата – це обов'язково юрист, фахівець, який, більшою мірою, займається законопроектною роботою. Чи так це насправді?

Не зовсім, і далеко не завжди, до того ж, законодавством наявність юридичної освіти не вимагається. Згідно з Положенням про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 379/95-ВР від 13 жовтня 1995 року, народному депутату України дозволяється мати до тридцяти одного помічника-консультанта, які, у свою чергу, можуть працювати за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах.

Звідси випливає перша причина, чому функції помічників народних депутатів різняться між собою. Адже оскільки законодавство дозволяє мати не одного помічника, то для зручності депутати часто розділяють різні функції між їх підлеглими. Ну наприклад, незрідка один помічник займається виключно юридчною роботою, другий – виконує організаційні завдання, третій – закріплений за медійним напрямком (ведення соцмереж, комунікація зі ЗМІ тощо), а якщо це депутат-мажоритарник, то в нього обов`язково є ще помічник (інколи, це більше, ніж одна людина), який працює на окрузі та, якому відомі всі проблеми, які виникають в людей на певній місцевості.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання» № 19-IX від 29 серпня 2019 року було утворено 23 комітети у Верховній Раді України дев'ятого скликання. А Додатком до вищезазначеної мною Постанови було визначено їх предмети відання. Тому, перед тим, як надсилати резюме депутату, варто на офіційному сайті Верховної Ради України подивитися, за яким комітетом він закріплений. Адже, до прикладу, якщо фінансове право в університеті ви не любили, податками ніколи не цікавились, а вам при цьому всьому, пропонують посадові обов`язки не організаційного чи якого-небудь іншого характеру, а виключно юридичного, що включатиме і написання законопроектів, то влаштовуватися до депутата, який є членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, я би не рекомендувала.

Також, впевнена, кожен хотів би бачити себе на даній позиції в ролі радника, експерта, професіонала, людини, до думки та позиції якої дослухаються. Це третій чинник, який може впливати на наші очікування від даної роботи. Однак, якщо з першими двома більш-менш зрозуміло, то з третім – значно складніше; тут поки не почнеш співпрацю з депутатом - не дослідиш це питання достеменно. Спілкуючись з великою кількістю помічників та аналізуючи внутрішнє середовище нашої структури, можу сказати однозначно та беззаперечно – стосунки в депутатів зі своїми помічниками бувають дуже різними. Одні намагаються всяко сприяти саморозвитку своїх помічників та бачать в них справді повноцінних радників, інші ж – ставлять жорсткий бар`єр між собою та своїми помічниками, і середовище роботи цим самим не сприяє росту помічників.