Стаття
Молодь у політиці: як залучати активних громадян
до державного управління?
Автор Софія Соколенко
Суспільство схильне пов'язувати надії на краще майбутнє з молодим поколінням, а прихід молоді у політику асоціюють з позитивними змінами в країні. У нашій уяві молодь – це освічені та прогресивні активісти, що відчувають у собі сили змінити наше майбутнє. Проте не всі так позитивно сприймають нове покоління, тим паче у політиці, тож давайте з'ясуємо:
варто довіряти молодим спеціалістам
чи все ж таки краще надавати перевагу людям з досвідом за плечами?
Часто можна почути фразу, що «ти – занадто молодий для політики», навіть тоді коли у нашого покоління справді є таке бажання.
  • Чому молодь не бере участь у виборах та не вникає у суть важливих питань?
  • Бо експерти відбивають бажання своїми відмовами?
  • Бо молодь вважає політику архаїчною справою?
Насправді ж, як демонструє безліч опитувань, в більшості випадків молоді люди не вірять у власну можливість впливати на політичні процеси.
It is necessary to choose a visual aid that is appropriate for the topic and audience.
Як наслідок, за останні п'ять років кількість місцевих депутатів віком 18-34 роки зменшилась на чверть у великих містах із населенням понад 100 000 мешканців. Що ж до виборців, цьогоріч на дільницях лише 11% із них були віком 18-29 років, 38% — від шістдесяти років та старше.

Можемо помітити тенденцію, що в Україні люди віком до 35 років все рідше беруть участь у виборах. Політичні партії, своєю чергою, зважають на цей тренд та менше приділяють увагу залученню та активізації молоді. На малюнку можемо спостерігати за статистикою на 2020 рік:

Та як показали місцеві вибори — молодь все ще поза процесом вибору (лише 11% усіх молодих хлопців та дівчат взяли участь у місцевих виборах 2020 року).

Можна також помітити, що частка депутатів віком 18-35 років зменшилась порівняно з 2015 на 7%.
Що ж робити для того, щоб молоді у політиці стало більше?
1
Необхідно усвідомити, що молодь – це впровадження інновацій у різних сферах державної політики та місцевого самоврядування, це адаптивність до нових умов, це вклад у майбутнє.
2
Необхідно підтримувати ініціативу тих, хто хоче спробувати себе у політиці.
Також вкрай важливим завданням для громадських та волонтерських організацій є всіляка підтримка таких намагань
3
Надзвичайно актуальним є постійний моніторинг настроїв молодих громадян та їхнього ставлення до реформ, які впроваджуються у державі.
4
Говорити про політику необхідно просто та цікаво, щоб молодь могла зрозуміти усю важливість та захотіла допомогти.
5
Давати змогу брати участь в публічних консультаціях, громадських слуханнях та обговореннях, де можна не лише заявити про себе, а й запропонувати варіанти вирішення проблеми для своєї громади.
Можемо зазначити, що не тільки в Україні є проблеми з залученням молоді у політику. Порівняймо з Люксембургом:

За даними дослідження кількість тих, хто цікавиться політикою( у віці 18-21) складає 21%.
Це приблизно трохи більше, ніж в Україні, проте все ще залишається малим відсотком.

Отже, підсумовуючи, хочу сказати, що нам не вистачає державної програми підтримки молоді, шкільних дисциплін або великої кількості добре інституціоналізованих молодіжок. Проте все ж таки такі організації та можливості є, тому молоді варто намагатися долучитись до політики, а політичні діячі мають підтримувати їх вибір. Хочу зазначити, що усе починається з малих кроків, тому прийти на вибори та проголосувати – це вже внесок у політичне життя, рішення якого впливають на кожного українця.

Виховуймо свідомо політичних громадян! Саме для цього Школа помічника народного депутата запрошує топових політиків та експертів, які діляться власним досвідом та розповідають про управління "зсередини". Навчальна програма насичена різними темами, від економіки до цифровізації, від міжнародної діяльності до роботи помічником народного депутата! Тож молодь буде почута та матиме змогу працевлаштуватися після стажування на державних структурах.
Молодь не байдужа до рішень, тому варто прислухатися до їхньої думки!